Співпраця у «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — це не нудні шаблонні проєкти на папері.
Це — освітні й творчі зустрічі, спільні культурні події та щире спілкування.
Цього разу школярі з Бахмутська міська рада та Гостомельська селищна військова адміністрація долучилися до дистанційної арт-зустрічі «Ми різні, але єдині». Учасниками стали як діти, які нині перебувають у різних регіонах України, так і бахмутяни, що відвідують освітню локацію у Дніпрі.
Попри онлайн-формат, зустріч перетворилася на простір живого спілкування та взаємної підтримки. Символічною частиною стала вправа з ниткою, яка уособлювала зв’язок між громадами. Учасники «передавали» її одне одному, створюючи відчуття спільності.
Центральним елементом зустрічі стало створення ляльки-мотанки «Подорожниці». У свої роботи діти вклали власні думки, мрії та надії.
Кожен елемент тут має символічне значення — від образу дому до підтримки та відродження.
Окремо учасники створили «торбинки мрій», у які записували місця, куди прагнуть повернутися або які мріють відвідати.
А у Кременчук.Офіційний розквітло Великоднє дерево Бахмута. Його елементи створили під час майстер-класу із писанкарства у міській художній галереї.
Під керівництвом майстрині учасники опановували техніку розпису воском, знайомилися зі змістом символів і працювали над власними роботами. Кожна писанка стала окремою історією — про віру, пам’ять і надію.
Створені писанки вже прикрашають Великоднє дерево у Придніпровському парку Кременчука. Інсталяція стала символом зв’язку між громадами та нагадуванням про Бахмут, який продовжує жити в серцях тих, хто виїхав, але не втратив надії.
Обидві ініціативи — різні за форматом, але спільні за змістом. Вони про зв’язок, який не зникає. Про дітей, які вчаться триматися разом. І про громади, які поруч — навіть на відстані.